Задати питання Задати питання
flag Судова влада України

Інтерв"ю судді Т.В.Стефанів. Газета ЮРФАКТИ ПЛЮС №10 (24)

08 листопада 2017, 15:44
ЮРФАКТИ плюс
10 (24)
 
Тетяно Василівно, скіль­ки часу Вам довелося працю­вати, щоб стати суддею?
Закінчивши юридичний факультет Прикарпатського на­ціонального університету ім. В. Стефаника у 2002 році, у вересні І цього ж року почала працювати у господарському суді Івано-Франківської області, в якому пропрацювала до лютого 2012 року, тобто майже 10 років.
Чи думали Ви взагалі, коли були студенткою юри­дичного, що станете суддею?
Ні, коли була студент­кою, мріяла бути адвока­том, нотаріусом, але аж ніяк не суддею. Вже тоді розуміла, що це надто склад­на і відповідальна професія, адже на порядку денному може стояти доля конкретної люди­ни, яку ти повинен вирішити.
Ви працюєте зараз в го­сподарському суді. А чи «дру­жили» Ви з господарсько-пра­вовими дисциплінами під час навчання, чи сподівались, що будете тісно працювати з ними?
Навчання давалось лег­ко, однак вже на друго­му курсі зрозуміла: предме­ти цивілістичного напрям­ку мені рідніші, я їх краще розумію, навіть курсові писала з курсу «Цивільне право України». Тому вже на 4-тому курсі вибра­ла цивільну спеціалізацію.
Всі предмети були цікавими, однак, знову ж повто­рюсь, більше подобались пред­мети цивілістичного напрямку. Незабутніми були лекції з гос­подарського права професора В.В. Луця, спецкурсів В.А. Васильєвої, Ю.Ю. Юрченка, юристів-практиків В.А. Юрчака, П.О. Гвоздика, Г. 3. Цюх, В.В. Девляшевського, М.І. Стецьків.
З якого часу вирішили стати юристом і ким хотіли бути після закінчення юри­дичного факультету?
Бажання стати юристом зародилось ще десь у 8-му класі, вже в 9-му класі додатко­во відвідувала гурток з право­знавства, брала участь у район­них та обласних олімпіадах. На 4-5 курсах проходила практику у господарському суді Івано-Франківської області (вико­нувала роботу помічника, се­кретаря), тому вирішила піти на роботу саме до цього суду (психологічно було легше в знайомому колективі).
Які спогади залишились після закінчення ВНЗ?
Тільки хороші спога­ди, адже саме тут я знайшла справжніх друзів, з якими є про що поговорити та що зга­дати. Без перебільшення, можу сказати, що випуск 2002 року є один з кращих з моменту ство­рення, адже 99% випускників реалізували себе як повноцінні юристи. Адже це були не випадкові люди, а ті, які обра­ли професію юриста за покли­ком душі та серця, що є чи не найголовнішим сьогодні.
Крім роботи в суді, Ви па­ралельно працювали в Юри­дичному інституті на посаді доцента кафедри судочинства. Чи не сумуєте за студентами?
Звичайно, сумую, бо мені з дуже подобалось викладати, адже поряд із студентами я і сама відчувала себе молодою. Думаю, якби я не реалізувала | себе у практичній сфері, пішла б працювати до ВНЗ. Не втрачаю надії, що зможу повернутись на викладацьку ниву та поділитись зі студентами як практичним, так і теоретичним досвідом.
Що найбільше Вам подобається в роботі судді?
Робота судді, незважаючи на всі труднощі і складнощі, є дуже цікавою, різноплановою, адже зустрічаються спра­ви різних категорій, про які, можливо, працюючи юристом конкретної фірми, навіть би не здогадувався.
Щоб майбутні судді не бу­дували собі ілюзій, розкажіть, з якими труднощами Вам дово­диться зустрічатися в роботі?
Професія судді досить складна і відповідальна, тому труднощів не бракує. Од­нак найгірше, коли законність і справедливість лежать у різних площинах. Інколи ви­никають ситуації, коли вимо­ги справедливі, але стороні не вистачає юридичних аргументів. На щастя, таке трапляється неча­сто.. . Крім того, справи, які над­ходять до суду - це вже конфлікт між сторонами, тому суд в особі судді є свого роду буферною зо­ною між сторонами конфлікту. Слід бути готовим прийня­ти відповідальність за свої дії та працювати під постійним психологічним тиском можли­вих наслідків роботи.
Судді господарського суду і судді загальної юрисдикції по-різному вирішують схожі справи. Поясніть студентам, чому так відбувається?
Є справи зі схожою до­казовою базою, але у всьому повинен бути індивідуальний підхід, аналіз, а вже потім прийняття рішення. Звичайно, є такі ситуації, коли у схожих правовідносинах вже є висновок найвищої судової інстанції, а практика різна... Мабуть, це залежить, перш за все, від компетентності судді, його порядності.
Поділіться з майбутніми суддями «секретом успіху»: як стати суддею і бути справедли­вим професіоналом?
На сьогодні дуже «модно» бути суддею – Кваліфікаційна | комісія суддів України оголоси­ла вже третій набір кандидатів на цю посаду - прим. авт. Од­нак, я переконана, що цю професію слід обирати за по­кликом душі і серця. Якихось особливих рецептів, щоб ста­ти суддею немає, однак кожен, хто обере цю професію, пови­нен розуміти всю складність та відповідальність, яка ляже на Ваші плечі та не боятись цього. Тільки впевнені у собі люди досягають бажаного і лише наполеглива праця дасть очікуваний результат. Рецептів  справедливості теж немає, у кожного вона своя, однак я переконана: «справедливість»  повинна бути станом душі людини в мантії... Крім того, невід'ємними рисами натури майбутнього судді повинні бути висока порядність, чесність, безкорисливість, об'єктивність, вдумливий підхід до кожної деталі справи, постійне прагнення до самовдосконалення.