ВС/КГС: Встановлення факту наявності чи відсутності волі власника на вибуття майна з його володіння - обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору

"...17. Згідно  ст. 388 ЦК  якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

18. У відповідності до  статті 328 ЦК, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

19. У відповідності до  статті 345 ЦК, фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

20. При цьому, судами попередніх інстанцій не було надано правової оцінки рішенню Київської міської ради на підставі якого, за ОСОБА_7 було зареєстровано право власності на земельну ділянку, не проаналізовано порядок, за яким здійснювалась приватизація земельних ділянок згідно законодавства, чинного на момент прийняття відповідного рішення, що унеможливило встановлення факту наявності чи відсутності волі власника на вибуття майна з його володіння. Виходячи з цього, судам попередніх інстанцій необхідно було встановити на якій саме правовій підставі вказана земельна ділянка передавалась (або не передавалась) у власність відповідачу (платно чи безоплатно), в залежності від чого встановити порядок оформлення документів, що посвідчують право на приватизацію земельних ділянок та подальшу реєстрацію права власності.

21. Тобто, для задоволення або відмови в задоволенні позову судам, в першу чергу, необхідно було встановити наявність чи відсутність правових підстав для набуття права власності на спірну земельну ділянку у першого власника - ОСОБА_7, а не відмовляти у позові з підстав відсутності скасування реєстрації права на земельну ділянку.

22. Вимогами процесуального права визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

23. Незважаючи на те, що обов'язок (тягар) доказування обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини, проте суди не були позбавлені права витребувати у сторін усі необхідні додаткові документи для правильного вирішення спору і з'ясування дійсних обставин справи. В даному випадку мова не йде про перекладення на суд обов'язку тягаря доказування, який покладений на сторони у справі, а йде про виконання процесуального обов'язку суду щодо витребування документів у разі недостатності поданих сторонами доказів.

24. Господарськими судами використано не у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи в частині встановлення наявності чи відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог, наслідком чого є скасування прийнятих судових актів.

25. Враховуючи викладене, постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими, в зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.

26.  Відповідно до  ст. 300 ГПК України  Верховний Суд розглядає справи за правилами перегляду судових рішень у касаційному порядку, тому не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку.

27. Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з'ясувати дійсні обставини справи перешкоджає ухвалити нове рішення, а тому справу слід передати на новий розгляд суду першої інстанції..."