ВС/КГС: Заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають

"...13. Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

14. Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

15. Наявність же судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.

16. Проте, виходячи зі змісту оспорюваного договору та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, його предметом є уступка права вимоги за рішенням господарського суду Запорізької області від 16.06.2017 у справі №908/284/16.

17. При цьому умовами спірного договору відступлення права вимоги новому кредитору - відповідачу-2 фактично надано право вимагати від боржника належного та реального  виконання рішення суду.

18. Відповідно до статті 115 ГПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

19. Оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню.

20. При цьому, питання заміни сторони її правонаступником, у тому числі і в разі заміни кредитора у матеріальному зобов'язанні за договором цесії, вирішується виключно судом, який прийняв відповідне судове рішення, у порядку, передбаченому ст. 25 ГПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

21. Підсумовуючи наведене, заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають.

22. Отже, при укладенні оспорюваного договору уступки права вимоги відповідачі у справі, не замінюючи кредитора у зобов'язанні з договору поставки в порядку, передбаченому чинним законодавством, фактично замінили стягувача на стадії виконання судового рішення, незважаючи на те, що уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 19.08.2014 у справі № 923/945/13..."

http://reyestr.court.gov.ua/Review/75270599