flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Увага! Правова позиція Верховного Суду України: грошове зобов»язання не припиняється в зв»язку із втратою чинності нормативно-правового акта.

15 січня 2014, 09:13

 

На сайті господарського суду Івано-Франківської області в розділі «Інформація про судові процедури та порядок захисту прав та охоронюваних законом інтересів» підрозділ «Постанови Верховного Суду України» розміщена
постанова Верховного суду України у справі № 6-132 цс 13 від 04.12.13.
Відповідно до частини третьої статті 5 ЦК України, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Правовий аналіз зазначених норм ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що грошове зобов’язання, передбачене договором, не може бути припинене у зв’язку з втратою чинності нормативно-правового акта, згідно з яким було проведено нарахування розміру такого зобов’язання за договором, оскільки такий нормативно-правовий акт був чинним на момент укладення договору й виникнення у сторін прав та обов’язків.
Зі змісту частини третьої статті 5 ЦК України новий акт цивільного законодавства застосовується лише до тих прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності, однак новий акт не застосовується до вже існуючих правовідносин.
Також установлено, що під час підключення електроустановки відповідачів до електричної мережі вони не заперечували проти фактичного виконання позивачем умов договору, а також не звертались із пропозиціями щодо зміни умов договору або його припинення.
Отже, висновок суду касаційної інстанції про те, що грошове зобов’язання відповідачів за договором про приєднання електроустановок до електричної мережі, умови якого повністю були виконані позивачем, було припинено після втрати чинності нормативно-правових актів, на підставі яких було укладено цей договір, є помилковим.