П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
21 січня 2014 року
|
м. Київ
|
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Барбари В.П.,
суддів: Балюка М.І., Берднік І.С., Гуля В.С.,
Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Колесника П.І.,
Потильчака О.І., Фесенка Л.І., Шицького І.Б., –
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Рубікон – ІІ» (далі – ТОВ «Рубікон – ІІ») про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 18 червня 2013 року в справі № 19/17-921-2011 за позовом ТОВ «Рубікон – ІІ» до Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області, третя особа – Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, про визнання права власності,
в с т а н о в и л а :
У вересні 2013 року до Верховного Суду України звернулося ТОВ «Рубікон – ІІ» із заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 18 червня 2013 року в справі № 19/17-921-2011 з підставнеоднакового застосування судом касаційної інстанції статей 331, 375, 376 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), внаслідок чого, на думку заявника, було ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
В обґрунтування заяви надано копії постанов Вищого господарського суду України у справах № 32/112-09, № 5023/6088/12.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників ТОВ «Рубікон – ІІ», Генеральної прокуратури України, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції у справі № 19/17-921-2011, Вищий господарський суд України виходив із того, що відповідно до положень Закону України «Про планування і забудову територій», постанови Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 923 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів», чинних на час виникнення спірних правовідносин, перевірку відповідності здійсненого будівництва проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, готовності його до експлуатації, видачу сертифіката відповідності, який є єдиною підставою для оформлення права власності на завершений будівництвом об’єкт, здійснює державна архітектурно-будівельна інспекція.
Судом не взято до уваги як допустимий доказ технічний висновок, складений на замовлення позивача приватним підприємством «Тавр», оскільки вид господарської діяльності цього підприємства згідно з ліцензією не передбачає надання технічних висновків стосовно можливості збереження та подальшої експлуатації самочинно збудованих (реконструйованих) об’єктів.
Оскільки спірні об’єкти нерухомості у порушення встановленого законом порядку збудовано ТОВ «Рубікон – ІІ» без відповідної проектно-будівельної та дозвільної документації, а також у зв’язку з використанням земельної ділянки не за її цільовим призначенням, яке згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку не передбачає будівництва нових чи реконструкції існуючих будівель, суд касаційної інстанції з посиланням на положення частини третьої статті 375, статті 376 ЦК України погодився з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову про визнання права власності на об’єкти самочинного будівництва.
Допускаючи до провадження Верховного Суду України справу № 19/17-921-2011, суд касаційної інстанції цілком мотивовано відхилив посилання ТОВ «Рубікон – ІІ» на постанову Вищого господарського суду України у справі № 5023/6088/12, оскільки судові рішення в цих справах прийнято залежно від встановлених судами попередніх інстанцій різних фактичних обставин, що не підтверджують доводів заявника про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.
Водночас Вищий господарський суд України, розглянувши доводи ТОВ «Рубікон – ІІ», дійшов висновку про наявність факту неоднакового застосування судом касаційної інстанції положень статей 331, 375, 376 ЦК України у спорах, пов’язаних з визнанням права власності на об’єкти самочинного будівництва, що вбачається зі змісту наданої заявником копії постанови Вищого господарського суду України від 19 жовтня 2011 року у справі № 32/112-09.
Проте з таким висновком погодитися не можна, оскільки обставини справи, що розглядається, суттєво відрізняються від обставин справи, на рішення у якій посилається заявник, обґрунтовуючи наявність підстав для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 18 червня 2013 року.
Так, залишаючи в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову в справі № 32/112-09, суд касаційної інстанції виходив із доведеності позивачем обставин, які б з огляду на приписи статті 376 ЦК України були підставою для визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване.
Зазначене не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.
Згідно з частиною першою статті 11126 ГПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.
Керуючись статтями 11123, 11124, 11126 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а :
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Рубікон – ІІ» відмовити.
Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий В.П. Барбара
|
Судді:
|
М.І. Балюк
|
|
|
|
|
|
І.С. Берднік
|
|
|
|
|
|
В.С. Гуль
|
|
|
|
|
|
А.А. Ємець
|
|
|
|
|
|
Т.Є. Жайворонок
|
|
|
|
|
|
П.І. Колесник
|
|
|
|
|
|
О.І. Потильчак
|
|
|
|
|
|
Л.І. Фесенко
|
|
|
|
|
|
І.Б. Шицький
|
_03_03.png)
